|
Сторінка 4 У 1721 р. Петро І видав постанову про створення при магістратах присмирювальних домів для гультяїв і психічнохворих, які можуть працювати, й організацію для них посильної трудової діяльності.
Після заснування Земств (1864)у губерніях створювали колонії дляутримання психічнохворих. Це булисвоєрідні упорядковані селища. Колонії володіли землями, вони були забезпечені тягловою силою, сільськогосподарським реманентом та іншимизнаряддями праці. Психічнохворих,які не потребували лікування, переводили в ці колонії, де вони відносновільно себе почували і працювали,заробляючи на життя.
З 1835 року на кафедрах внутрішніх хвороб медичних вузів почаливикладати психіатрію. З 1857 р. вПетербурзькій медико-хірургічній академії організували першу кафедру психіатрії під керівництвом У.М. Балінського.
Пізніше кафедри психіатрії створювали при всіх медичних вузах царської Росії.
Вітчизняні психіатри ще в минулому столітті почали приділяти велику увагуроботі середнього медичного персоналу. Тривалий час у психіатричних лікарняхіснувала посада наглядача, на якого покладали основні обов'язки щодо організаціїдогляду і нагляду за хворими.
У 1899 р. А.Л. Мендельсон створив спеціальне керівництво для того, щобнавчати персонал психіатричних лікарень. У 1901 р. вийшов у світ відомий посібник М.С. Добротворського “Читання по догляду за психічнохворими для слухачів курсів при Общині св. Євгенія, для наглядачів (наглядачок) і фельдшерів (фельдшериць)”. На зміну наглядачам прийшли добре підготовлені медичні сестри і фельдшери – помічники лікаря. Спеціально підготовлений середній медичний персоналпрацював у психіатричних лікарнях і колоніях для психічнохворих.
Значний внесок у психотерапію зробив французький лікар Шарко, який вивчав явище гіпнотизму та істеричні розлади.
У 20-30 х рр. ХХ століття психіатрія почала розвиватись в Україні. Визнанимпсихіатричним центром стала Харківська психіатрична школа. У Харкові функціонувала найбільша на той час психоневрологічна академія з великою кількістю спеціалізованих лабораторій.
У практику вітчизняної психіатрії (вперше у світі) було запроваджено обгрунтовану ефективну систему надання допомоги психічнохворим і наркоманам, якавключала психіатричні стаціонари, систему напівстаціонарів, заклади амбулаторноїпсихіатричної допомоги та інтернати для утримання психічнохворих із вираженимидефектами психіки, які не потребують активного лікування.
З розширенням психіатричної служби і впровадженням у психіатричну практику нейролептиків значно зросла роль середніх медичних працівників у наданніпсихіатричної і наркологічної допомоги населенню. Медсестри в психіатричнихвідділеннях брали безпосередну участь в організації і проведенні працетерапії і культтерапії, що вимагає спеціальних знань, умінь і навичок.
Підготовлені належним чином середні медичні працівники забезпечували основну частку медичної допомоги в будинках-інтернатах для хворих із дефектамипсихіки, які не потребують активного лікування.
У практику було запроваджено сучасні методи активного лікування психічнохворих і підтримуючої протирецидивної терапії за допомогою нейролептиків пролонгованої дії.
У зв’язку з цим збільшилась питома вага позастаціонарної психіатричної допомоги, а відтак зросла роль середніх медичних працівників у її наданні. З’явивсяштат дільничних медсестер психіатричної і наркологічної служб, медсестер соціальної психіатричної допомоги, було удосконалено службу патронажних медичнихсестер. Медичні сестри допомагали психіатрам і наркологам амбулаторно приймати хворих, таким чином, в усіх ланках комплексу психіатричної служби постійнозростало значення діяльності медсестер.
На сьогоднішній день активно перебудовується суспільне життя і медицина,зокрема психіатрія. Впроваджується в практику захист прав психічнохворих, удосконалюється законодавство, що стосується психіатрії, а сама психіатрична службастає більш цивілізованою, демократичною, гуманною і відкритою для суспільства.
Активна участь у цій ро
|
Сайт
