|
Сторінка 1
Ефективність хірургічного лікування багато в чому визначається адекватністю його анестезіологічного забезпечення. Воно складається з таких етапів: передопераційний огляд та оцінка стану хворого, підготовка до операції та анестезії, проведення загальної анестезії, ведення раннього післяопераційного періоду.
У процесі знайомства з хворим треба звернути увагу на його психічний стан і за наявності підвищеної збудливості збільшити дозу седативних засобів перед операцією. Слід з'ясовувати, чи є в нього шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), бо при цьому нерідко спостерігається стійкійсть до загальних анестетиків. | Час і спосіб уведення препарату | Схема І | Схема II | |
Напередодні
операції
перед сном —
через рот
Уранці
за 2 год
до операції —
через рот;
За 40 хв до
операції
внутрішньо-
м'язово або
за 5—10 хв
внутрішньо
венне
|
Фенобарбітал або етамінал-натрій
по 0,1 г, ноксирон — по 0,2 г;
хлордіазаноксин — по 10—15 мг
або тріоксазин — 0,3 — 0,5;
супрастин — по 20— 25 мг
Атропіну сульфат — по 0,3—0,7 мг,
або метадин — по 0,5—0,7 мг,
або скополаміну гідробромід —
по 0,25—0,5 мг,
промедол — по 20—40 мг, або
омнопон — по 20 мг, або
морфіну гідрохлорид — по 10 мг
|
Фенобарбітал або
етамінал-натрій — по 0,2 г;
дипразин — по 25—30 мг або
димедрол — по 0,1 г,
діазепам — по 5—10 мг
Атропіну сульфат — по 0,3—0,7 мг,
або метадин — по 0,5—0,7 мг, або
скополаміну гідробромід — по
0,25-0,5 мг,
промедол — по 20—40 мг, або
омнопон — по 20 мг, або
морфіну гідрохлорид — по 10 мг,
або дроперидол — по 2,5 мг,
фентаніл — по 0,05 мг
|
Будь-яке планове оперативне втручання, яке проводиться під загальною анестезією, потребує певного рівня лабораторного та клінічного обстеження. Якщо є дані про наявність інших захворювань, потрібна консультація відповідних фахівців.
Результати передопераційного обстеження хворого визначають тактику анестезіолога до операції, під час її проведення та після неї. Для адекватного анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання потрібно мати об'єктивну уяву про ступінь операційного ризику. Ступінь ризику оцінюють у балах. Об'єм та характер передопераційної підготовки значною мірою визначаються тяжкістю основного та супутнього захворювань.
Перед плановими оперативними втручаннями проводять такі заходи:
розмова анестезіолога з хворим про анестезію та операцію; обмеження прийому їжі перед операцією (не менше ніж за 5—6 год), очисна клізма уве
чері (напередодні операції) та зранку;
спорожнення сечового міхура; зняття з'ємних зубних протезів; медикаментозна підготовка (премедикація). Перед екстреними хірургічними втручаннями проводять очищення шлунка через зонд.
Премедикацію проводять для заспокоєння хворого, забезпечення його відпочинку перед операцією, зняття психічного напруження, нормалізації обміну речовин. Премедикація зменшує втрати загальних анестетичних засобів, запобігає появі небажаних нейровегетативних реакцій, побічній дії наркотичних засобів, гальмує салівацію, секрецію бронхів та потовиділення. Використовують препарати, що володіють енергетичним потенціюванням. Для поліпшення сну призначають снотворні засоби, які також володіють певним седативним ефектом, що посилюється призначенням транквілізаторів. Подібним чином діють наркотичні аналгетики. Вони значно підвищують поріг больової чутливості, зменшують необхідну концентрацію анестетиків, бо потенціюють їх дію. Значною мірою седативний ефект доповнюють деякі протигі-стамінні засоби з нерізким нейролептичним впливом. Всі ці препарати гальмують небажані нейрореф-лекторні реакції, однак повністю не замінюють холінолітичні засоби.
|
Сайт
