|
Сторінка 3
Примітка: Позначення ті ж, що і в табл. 1.
Інтенсивні фізичні навантаження, психоемоційне напруження в передзмагальний і змагальний період, що супроводжуються значною активацією процесів ПОЛ на фоні вичерпування антиоксидантного потенціалу організму можуть привести до розвитку патологічних змін, зокрема, на слизовій оболонці шлунку. Тому підвищення вмісту гангліозидів після ЕБС у структурах мозку, що відповідають за регуляцію вегетативних функцій організму, яке ми реєстрували в наших експериментах, має важливе значення, оскільки відомо, що саме гангліозиди відіграють значну роль у захисті β-адренорецепторів від пошкоджуючої дії продуктів ПОЛ [4].
Висновок. Встановлено, що емоційно-больовий стрес веде до збільшення вмісту гангліозидів у структурах мозку, де розміщені центри регуляції вегетативних функцій організму. Ці зміни є взаємопов’язаними із активацією процесів перекисного окислення ліпідів.
Література:
1. Meтоды биохимических исследований (липидный и энергетический обмен).Под ред. М.И.Прохоровой.-Л.-Изд-во Ленингр. ун-та.-С.112-113.
2. Отеллин В.А. Функциональная морфология медиаторных систем головного мозга// Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.-1998.-Т. 98, N1.- С.54-58.
3. Панасюк М.Т., Тимочко М.Ф. Значення перекисного окислення ліпідів в нормі та при адаптації до екстремальних впливів//Експерим. та клін. фізіол. і біохімія.-1997.- Т.2.-С.92-100.
4. Плеснева С.А., Наливаева Н.Н., Журавин И.А. Аденилатциклазная система стриатума крыс: регуляторные свойства и влияние ганглиозидов// Рос. физиол. журн. им. И.М.Сеченова.- 1997.- Т.83, N 1-2.-С.90-95.
5. Судаков К.В. Новые акценты классической концепции стресса// Бюл. эксперим. биол. и медицины.-1997.-N 2.-С.124-130.
6. Таранова Н.П., Нилова Н.С., Полежаева Л.Н. и др. Перекисное окисление липидов головного мозга крыс в условиях невротизации// Физиол. журн. им. И.М.Сеченова.- 1994.- Т.80, N 3.-С.43-49.
7. Тимирбулатов Т.А., Селезнев С.И. Метод повышения интенсивности свободнорадикального окисления липидсодержащих компонентов крови и его диагностическое значение//Лаб. дело.-1988.-N 4.-С.209-211.
|
Сайт
