Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів

Сторінка 1

Відомо, що дія екстремальних факторів на організм, до яких належать і психоемоційне напруження та інтенсивна м’язова робота, викликає активацію симпато-адреналової системи [5]. Тривале підвищення концентрації катехоламінів в крові супроводжується судинними спазмами, ішемією слизової оболонки травного тракту. Універсальною реакцією організму на дію стресових факторів є активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) [3, 10]. Продукти ПОЛ відіграють важливу роль у структурній модифікації біомембран, зміні іх фізико-хімічних властивостей і проникності. Доведеним є, що у функціональній адаптації ЦНС до дії пошкоджуючих агентів беруть участь гангліозиди [4, 6]. Однак, на сьогодні залишаються не вивченими зміни вмісту гангліозидів у взаємозв’язку з інтенсивністю процесів ПОЛ при дії стресових факторів у структурах головного мозку, що відповідають за регуляцію вегетативних функцій організму.

Експерименти проведені на білих безпородних щурах-самцях масою 180-250 г (n=161). ЕБС моделювали за методом О.Десідерато [8]. Евтаназію здійснювали шляхом декапітації. На холоді швидко виділяли стовбур, проміжний та передній мозок, в яких визначали вміст гангліозидів та інтенсивність процесів ПОЛ. Для визначення вмісту гангліозидів у структурах мозку використовували модифікацію метода Фолча по Свеннерхольму і Сузукі [1]. Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали за кількістю малонового диальдегіду (МДА) [7]. Забір матеріалу для досліджень проводили на 1-й, 5-й та 10-й день після припинення дії подразника. Оптичну густину досліджуваного матеріалу вимірювали за допомогою спектрофотометра СФ-46. Результати досліджень проаналізовані статистично з використанням критерію Стьюдента та кореляційного аналізу.

Проведені експерименти показали, що після ЕБС вміст гангліозидів зростає в досліджуваних структурах мозку (табл.1).

Таблиця 1.Зміни вмісту гангліозидів у головному мозку щурів після емоційно-больового стрессу