Гострий апендицит

Сторінка 2

Симптом Л^дртпц'с-іуііггоп^г^-ип — збільшення інтенсив­ності болю під час промацування правої клубової ділянки хво­рого в положенні на лівому боці. При такій позі сальник і петлі тонкого кишечника зміщуються вліво, а відросток стає доступним для пальпації.

Симптом Сітковс.ьколп. У хворого, що лежить на лівому боці, біль виникає або посилюється в правій клубовій ділянці. Механізм інтенсифікації болю пояснюється зміщенням сліпої кишки вліво, натягуванням брижі запаленого відростка.

Симптом Ровзінга. Лівою рукою притискають сигмоподібну кишку до задньої стінки живота. Правою рукою поштовхоподібними рухами натискають на низхідну кишку. Поява болю в правій клу­бовій ділянці вважається ознакою, характерною для апендициту.

Симптом Образцова. При положенні хворого на спині вказівним і середнім пальцями натискають у правій клубовій ділянці місця найбільшої болючості й просять хворого підняти випрям­лену праву ногу. При апендициті різко посилюється біль.

Симптом Роздольського. При перкусії виникає болючість у правій клубовій ділянці.

Загальний аналіз крові не несе специфічної інформації, яка б вказувала на наявність гострого апендициту. Проте лейкоцитоз і зсув формули вліво в більшості випадків можуть свідчити про наявний запальний процес.

Додаткову інформацію про можливість такого процесу в правій клубовій ділянці дають також термографічне обстеження й електроміографія черевної порожнини.

Варіанти клінічного перебігу й ускладнення

Гострий апендицит у дітей. У дітей грудного віку гострий апендицит зустрічається нечасто, але, разом із тим, нерідко но­сить атиповий характер. Усе це зумовлено, головним чином, особ­ливостями анатомії відростка, недостатніми пластичними власти­востями очеревини, коротким сальником і високою реактивністю дитячого організму. Запальний процес у відростку дітей швидко прогресує і вже протягом першої половини доби від початку за­хворювання може виникнути його деструкція, навіть перфорація. У дитини частіше, ніж у дорослого, буває блювота. Стан її швидко погіршується, і вже в перші години захворювання можуть проявитись позитивні симптоми подразнення очеревини. Температур­на реакція також значно різкіше виражена. В аналізі крові — висо­кий лейкоцитоз. Необхідно пам'ятати, що при обстеженні в неспокійних дітей доцільно використовувати хлоралгідратну клізму.

Гострий апендицит у людей похилого й старечого віку зустрічається не так часто, як в осіб молодого і середнього віку. Цей контингент хворих госпіталізується в лікарню пізно: через 2-3 дні від початку захворювання. Через підвищений поріг больової чутливості інтенсивність болю в них невелика, тому вони майже не фіксують уваги на епігастральній фазі апендициту. Частіше на­явні нудота й блювота, а температурна реакція виражена слабо. Напруження м'язів передньої черевної стінки в них відсутнє або незначне через вікову релаксацію м'язів. Але симптоми подразнен­ня очеревини зберігають свою діагностичну цінність і в даної групи хворих. Внаслідок того, що склероз судин відростка призводить до швидкого його омертвіння, розвивається первинно-гангренозний апендицит. Із таких причин у них переважають деструктивні фор­ми апендициту, часто буває апендикулярний інфільтрат.

У вагітних виникненню апендициту сприяють як перегин відрост­ка, так і порушення його кровопостачання. Такі зміни викликає, пе­реважно, збільшена в розмірах матка. Вона, особливо в другій по­ловині вагітності, зміщує сліпу кишку разом із відростком вгору, а перерозтягнута черевна стінка не створює адекватного напруження. Треба також пам'ятати, що у вагітних періодично можуть виникати помірний біль у животі та зміни в аналізі крові. У площині вищезазна­ченого стає зрозумілим, чому симптоми, характерні для апендициту, часто відсутні або маловиражені. Разом із тим, діагностичну цінність у вагітних мають псоазсимптом і симптом Бартом'є-Міхельсона.

Клінічний перебіг гострого апендициту буде відрізнятися від класичного при атиповому розміщенні (не в правій клубовій ділянці) червоподібного відрост­ка