Історія хвороби - Клінічний діагноз - Хронічний гнійний мезотимпаніт в стадії загострення

Сторінка 2

Гортань. Правильної форми, пасивно рухома, симптом руху хрящів добре виражений. При ларингоскопії слизова оболонка надгортанника, області черпакуватих хрящів, міжчерпакуватого простору і вестибулярних складок рожева, волога з гладкою поверхнею. Голосові зв’язки перламутрово-сірого кольору, симетричні. Підголосовий простір не змінений, вільний. Голосові складки при фонації симетрично рухомі, повністю змикаються, при вдосі голосова щілина широка. Голос звучний. Дихання вільне. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Видимі при непрямій ларингоскопії ділянки трахеї не змінені.

Вуха. Ліве вухо. Вушна раковина правильної форми. Пальпація соскоподібного відростка, вушної раковини і козлика неболюча. Зовнішній слуховий прохід широкий, вільний (містить невелику кількість сірки). Шкіра зовнішнього слухового проходу не змінена, без патологічних утворень. Барабанна перетинка перламутрово-сірого кольору, добре контуруються пізнавальні пункти (пупок, держальце молоточка, короткий відросток молоточка, передня та задня складки молоточка). Вона овальної форми з чіткими контурами, рухома, при дослідженні воронкою зіяє. Грануляцій та холестеатом немає.

Праве вухо. Вушна раковина правильної форми. Пальпація соскоподібного відростка, вушної раковини і козлика неболюча. Зовнішній слуховий прохід широкий, містить незначну кількість гною без запаху. Барабанна перетинка потовщена, світловий конус відсутній, наявна центральна перфорація в pars tensa, перфоративний отвір округлої форми, діаметр його до 3 мм. Грануляції та холестеатоми відсутні.

Слуховий паспорт.

Попередній діагноз. На підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об’єктивного обстеження ЛОР-органів, а саме: правого та лівого вух у порівнянні, а також приймаючи до уваги результати слухового паспорта, згідно з якими виявлено ураження звукопровідної системи справа, можна поставити попередній діагноз:

Хронічний правобічний гнійний мезотимпаніт в стадії загострення

Диференціальний діагноз. Скаргами у нашого хворого є гнійні виділення без запаху з правого вуха та незначне зниження слуху на праве вухо, в анамнезі – захворювання триває з трьохрічного віку. Проведемо дифдіагноз із хронічном гнійним епітимпанітом та туберкульозом середнього вуха.

Спільними симптомами хронічного мезо- та епітимпаніту є наявність стійкої перфорації барабанної перетинки та гнійних виділень з вуха. Проте при епітимпаніті перфорація є краєвою (при мезотимпаніті - центральна), виділення мають неприємний запах (що вказує на втягнення в патологічний процес кістки; при мезотимпаніті виділення немають запаху, оскільки в патологічний процес втягнута лише слизова оболонка). Отоскопічно при епітимпаніті знаходять холестеатому та ознаки деструкції кістки, при мезотимпаніті холестеатома не виявляється. У випадку, коли має місце тотальний дефект натягнутої частини барабанної перетинки можна зондом проникнути в аттік: при епітимпаніті буде відчуття деструкціїї кістки, що не спостерігатиметься при мезотимпаніті. Пр рентгенографії скроневих кісток в проекції Шюллера і Майера у випадку епітимпаніту виявляють кісткову деструкцію, тоді як при мезотимпаніті кісткова тканина не вражена.