Сторінка 2 Здоровий спосіб життя, без будь-яких заперечень необхідно вважати мудрою і фундаментальною основою людського буття в його спрямуванні до
тілесно-духовного вдосконалення кожного індивідуму. В широкому розумінні- це природній шлях до взаємоудосконалення людини в природі і природи в людині через пізнання її законів .
Чому так важливо на даний час висвітлювати прроблему здорового способу життя? Причин багато (неспроможність сучасної медицини перед проблемою зростання хронічних „недуг” цивілізації, катастрофічне зменшення резистентності організму людини до патогенних факторів довкілля), вони носять різній характер, але ми виділимо головні, які тісно пов’язані з сутністю людини і її духовністю. По-перше, це те, що в свідомості людей відсутня світоглядно-конструктивна основа щодо постійної турботи про своє здоров’я і процвітання суспільства та природи. По-друге, власне психологічні прблеми, пов’язані з індивідуальним здоров’ям людини, її здоровим способом життя (послідовнісь щодо розуміння різних законів і механізмів здорового способу життя, особливо важливих в умовах зростаючого негативного впливу психоемоційних факторів; стан самосвідомості сучасної людини, який дозволяє тонко розуміти фізичне і духовне здоров’я і зміцнювати його зворотнім біологічним зв’язком). Враховуючи вище сказане виникає потреба розглянути життєдіяльність людини в контексті ноосферного мислення (Вернадский В.И., 2002).
Суб’єктивним аспектом ноосферного мислення є відчуття власного „Я”. Самосвідомість вказує на зв’язок процесів відчуттів та уявлень. Ці елементи-уявлення входять в найбільш близькі стосунки з „Я”. Вони складаються із загальних відчуттів і уявлень про власне тіло, які виникають із сукупності змісту свідомості і тісно переплітаються з відчуттям власного „Я”. В психології (Вундт В., 1877) ця якість дістала назву самосвідомості. Самосвідомість складають елементи, які входять в неї на основі найбільш близьких відношень, які виникають із загальних відчуттів і уявлень власного тіла.
У відповідності до законів психологічного розвитку, цей взаємозв’язок елементів можна розглядати в трьох аспектах: зв’язок вольових процесів, зміст вольових процесів, відчуття і афекти, які їх супроводжують. В такий спосіб, день за днем відбувається самосприйняття самого себе, розуміння того, чому віддавати перевагу задля досягнення гармонії.
Розглянемо, що є пріоритетним для самосприйняття в русі по шляху до здорового способу життя :
- „Я” тілесне (ідентифікація власного „Я” з тілом); самоідентифікація (усвідомлення себе як одного і того ж, але змінної особистості впрродовж всього життя);
- досягнення особистої ідентичності пов’язаної зі статтю, її проблемами і способами розв’язання суперечностей між сексуальними намаганнями і вимогами моралі, а також визначенням відповідних життєвих цілей;
- самоповага, в тому числі і гордість за красиве здорове тіло і здоровий Дух.
У формуванні здорового способу життя ці пріоритети є головними щодо вираження глибинної сутності „Я”. Особистісна інтериоризація зовнішних відношень, які формують відчуття любові і є основою благополуччя, радості, співчуття, впливаючи тим самим на спосіб життя, здоров’я індивідуму, сім’ї, роду і в цілому – народу.
Водночас особистісна інтериоризація зовнішнього світу означає розширення „ Я” за межі органічного тіла індивіда. Інтериоризація має місце тоді, коли зовнішні відношення стають таким змістом досвіду, який інтегрується на вищих рівнях індивідуальної організації (самосвідомості) і спонукає до участі в цьому досвіді особистісного „Я”.
Опосередковано названі вище причини і пріоритети впливають на всі прояви людини, в тому числі і на його спосіб життя. Поряд з цим дзеркальне „Я” – це і уявлення про те, як нас бачать інші, реакція на ці оцінки, які проявялються в роздумах, задоволенні, відчвутті стиду , вини тощо.
Отже, рух „Я” до власного здоров’я в концепції індивідуального здорового способу життя – це такий процес у свідомості індивіда, який є генералізованою суб’єктивною, когнітивно-емоціональною трансформацією реакцій соціального середовища на його власну поведінку. Цей процес в утвердженні здорового способу життя дуже важливий, так як в ХХ столітті втрачений зв’язок поколінь в передачі та щоденному використанні людської мудрості, накопиченої впродовж багатьох тисячоліть і зконцентрованої в екозберігаючих, культурно-оздоровчих і духовно-моральних традиціях.
|