Родові травми

Сторінка 11

При гнійному маститі проводять хірургічне лікування (розрізування гнійника), при невеликому гнійнику можна обійтися відкачуванням гною за допомогою шприца з дальшим введенням пеніциліну в порожнину, яка утворилася.

ПІСЛЯРОДОВІ УСКЛАДНЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ НЕІНФЕКЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

В післяродовому періоді нерідко спостерігаються розлади сечови­пускання і затримка випорожнення. При правильному веденні післяро­дового періоду ці розлади легко усуваються.

Рідко спостерігається родовий шок, повітряна емболія, післяродова еклампсія, післяродові психози.

Родовий шок. Після важких, болісних або швидких родів, акушерських операцій, які проводяться без наркозу, при грубому витис­канні посліду за Креде може настати родовий шок. Шок настає слідом за народженням плода або після того, як відійде послід. Шок може виник­нути без попередньої втрати крові. Однак кровотеча, яка ослаблює орга­нізм, полегшує виникнення шоку.

У жінки раптом виникають збліднення шкіри і видимих слизових, запаморочення, нудота, блювання, холодний піт; пульс нитковидний, ар­теріальний тиск падає. Нерідко настає непритомність.

Лікування. Підшкірне пантопон, зігрівання хворої, перели­вання крові, внутрівенне введення глюкози, серцеві засоби (камфора, ко­феїн).

Повітряна емболія. Якщо в зяючі вени післяродової матки потрапить повітря, то воно через нижню порожнисту вену проникає в серце і легеневу артерію. У жінки виникає тяжкий стан (блідість, роз­ширення зіниць, падіння серцевої діяльності й дихання), і вона швидко гине.

Повітряна емболія належить до числа рідких ускладнень. Вона може виникнути в момент акушерських операцій (повернення плода, ручне ві­докремлення плаценти та ін.) при передлежанні плаценти й атонії матки.

Післяродові психози. В післяродовому періоді іноді ви­никає загострення раніше перенесеної шизофренії, маніакальнодепресивного психозу й інших захворювань. Іноді психози вперше з'являються після родів. Післяродові психози тепер є великою рідкістю.

При виникненні ознак психозу необхідно терміново викликати ліка­ря і встановити за хворою постійний нагляд. Хвору ні на хвилину не за­лишають саму, тому що можливі нещасні випадки. Хвору звичайно пере­водять у психіатричний заклад.