|
Сторінка 10 Основними функціями навчання є:
1) реалізація принципу наочності;
2) репрезентація складних абстрактних математичних понять у доступній формі;
3) ведення до оволодіння способами дій;
4) сприяння накопиченню чуттєвого досвіду;
5) надання можливості вихователю керувати пізнавальною діяльністю дітей;
6) збільшення об’єму самостійної пізнавальної діяльності дітей;
7) раціоналізація, інтенсифікація процесу навчання.
Слід визначити, що ці функції постійно змінюються, в зв’язку із удосконаленням теорії і практики навчання дітей.
Кожен засіб навчання виконує певну функцію. Так, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях, дія – формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять.
Поняття, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях; дія – формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять. Поняття “образ” дещо ширше, ніж наочність. Під ним розуміють не тільки різноманітні види дидактичного матеріалу, але і ті образи, які виникають на основі уявлень пом’яті (М.М.Поддьяков).
У дослідженнях відмічається, що без безпосереднього практичного орієнтування дитини у просторі і часі неможливе формування уявлень і понять. Однак на певному етапі навчання, коли необхідне розуміння дітьми цих відношень, більш суттєвим є не практичне орієнтування у просторі, а саме сприймання і розуміння просторових і часових відношень з допомогою графіків, схем, моделей. Формування у дітей уявлень і понять про величину і форму просто неможливе без наочності.
Зазначимо, що форсування певного методу навчання не отримало необхідного підтвердження на практиці. Найбільш раціональним, за даними наукових досліджень і педагогічного досвіду є поєднання різноманітних ігрових методів прямого навчання. В останні роки розроблена ідея найпростішої логічної підготовки дошкільників, введення їх у сферу логіки математичних уявлень на основі використання спеціально серії “навчаючих ігор” (А.А.Столяр). Ці ігри цінні ще й тим, що вони актуалізують приховані інтелектуальні можливості, розвивають їх (Б.П.Нікітін).
При виборі методів враховується мета завдання навчання, зміст знань, що формуються на даному етапі, вікові та індивідуальні особливості дітей необхідні дидактичні засоби, а також особисте ставлення вихователя до тих чи інших методів і конкретні умови, в яких відбудеться процес навчання. Правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень математичного розвитку дошкільнят.
|
Сайт
