|
Сторінка 3 - спадкову схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою);
- результати об¢єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний з 2-х сторін, сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, візуально відмічено вибухання надлобкової області; статевий член, калитка – не змінені;
- Stаtus localis:при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозда зглажена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена;
можна поставити попередній діагноз:
аденома передміхурової залози, ІІ стадія, хронічна затримка сечі.
7. План обстеження.
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Проба за Зимницьким.
4. Проба за Нечипоренко.
5. Біохімічний аналіз крові: білок загальний, креатинін, сечовина, натрій, калій, кальцій, хлориди, білірубін загальний, прямий та непрямий, АлаТ, АсаТ, глюкоза, лужна фрсфатаза (маркер остеолізу – метастази ?).
6. Радіоімунологічне визначення простатспецифічного антигену (PSA) в сироватці крові.
7. Коагулограма: протромбіновий індекс, час рекальцифікації плазми, фібриноген, тромботест, фібрин В.
8. Ультрасонографічне дослідження сечового міхура та простати.
9. Ультрасонографія органів черевної порожнини.
10. Пункційна біопсія та гістологічне дослідження біоптату передміхурової залози.
11. Аналіз калу на яйця глистів.
12. ФГ органів грудної клітки.
13. Реакція Вассермана.
14. Група крові та резус-належність.
15. Екскреторна урографія.
16. Спірографія.
17. Проби на затримку дихання (Штанге та Генча).
18. ЕКГ.
19. Консультація кардіолога.
8. Результати лабораторних та інструментальних методів дослідження.
Загальний аналіз крові від 16.05.2001. ер 4,0х1012/л, НВ 118 г/л, КП 0,9, £е 6,3х109, пал 1%, сегм 57%, еоз 2%, лімф 32 %, моноц 8%; ШОЕ 8 мм/год, тромбоц 210х109/л.
Загальний аналіз сечі від 16.05.2001. Сеча прозора, солом'яно-жовта, п.в. 1016, цукор (-), білок (-), жовчні пігменти (-), лейкоц 1-2 в п/з, еритр 8-10 в п/з, слизь – незначна кількість.
Біохімічний аналіз крові від 16.05.2001. Білок загальний 72,6 г/л, креатинін 0,101 мкмоль/л, сечовина 6,43 ммоль/л, білірубін загальний 16,9 мкмоль/л, АлаТ 0,432 мкмоль/лхгод, глюкоза 4,9 ммоль/л
Коагулограма від 16.05.2001. Протромбіновий індекс 91,5%, час рекальцифікації плазми 75 сек, фібриноген 3,1 г/л, фібрин В – (-).
Ультрасонографічне дослідження сечового міхура та простати від 16.05.2001. Сечовий міхур при адекватному наповненні деформований, вміст гіпоехогенний, із незначною кількістю ехогенного осаду, об'єм сечового міхура – 363 мл, об'єм залишкової сечі – 309 мл. Простата: форма неправильна, контури нерівні, горбисті, структура неоднорідна. В проекції лівої долі – вузлуватий утвір діаметром 26 мм із капсулою, негомогенної внутрішньої ехоструктури, зниженої ехогенності; в проекції правої долі – вузлувате утворення діаметром 21 мм, аналогічної ехоструктури. Сім'яні міхурці: справа – 32 х 11 мм, зліва – 31 х 27 мм, ехоструктура типова. Заключення: ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози., вузлуваті утворення простати.
Ультрасонографія органів черевної порожнини від 17.05.2001. Ехоскопічних змін з боку печінки, жовчевого міхура, селезінки, нирок, підшлункової залози не виявлено.
ЕКГ + консультація кардіолога від 17.05.2001. Висновки: атеросклеротичний кардіосклероз.
Аналіз калу на яйця глистів від 8.11.2000. Не виявлено.
|
Сайт
