|
Сторінка 2 На перших заняттях з терапії ми проводимо тестовий контроль вихідного рівня знань студентів з біології, хімії, анатомії, фармакології, з питань які необхідні студентам для засвоєння програмного матеріалу з терапії. Розробляються заходи для усунення недоліків (викладачі забезпечуючих дисцплін отримують про це інформацію, а викладачі-терапевти включають ці питання в відповідні розділи і теми).
Наприклад, перед вивченням теми “Гломерулонефрит” студент здає анатомо-фізіологічні особливості сечо-видільної системи, утворення сечі…
Дієвою формою інтеграції є проведення з суміжними цикловими комісіями науково-медичних конференції.
Конференція на тему “Цукровий діабет” проведена спільно з викладачами акушерства та гінекології і хірургами розвинула у студентів клінічне мислення з метою запобігання ускладнень.
Подальше удосконалення інтеграції мусить бути пов’язане зі створенням відповідних інтегрованих програм, які б забезпечили чіткий і узгоджений розподіл змісту навчання між предметами, починаючи з першого курсу і до випуску. Поки що ж ми використовуємо інтеграцію і при поданні теоретичного матеріалу і при оволодінні студентами навичками для професійної діяльності під час практичних занять: обстеження хворих, виконанні маніпуляцій, наданні допомоги, і при використанні позааудиторної самостійної роботи.
Організація навчання повинна бути скерована на розвиток клінічного мислення, вміння швидко орієнтуватися в постановці діагнозу та наданні долікарської допомоги при невідкладних станах. Для досягнення цілей міждисциплінарного інтегрування важлива системність та послідовність в реалізації цього підходу, при вивченні як теоретичних, так і клінічних дисциплін. Використання передового педагогічного досвіду.
На Україні відбувається реформа освіти, правда; не гак швидко та якісно, як нам би хотілось. Від вирішення завдання реформування освітніх інститутів суттєво залежить майбутнє нашої держави та й громадян.
Науковою основою реформування є розроблена в 1994 р. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), яка передбачає визначення стратегії розвитку освіти України на найближчі роки та перспективу створення життєздатної системи навчання та виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Для втілення в життя цієї програми важливим є оптимальне використання передового педагогічного досвіду, зарубіжного та вітчизняного.
Нині для освіти України (як і для багатьох країн СНД) характерні відкритість, прагнення пізнати та використати передовий зарубіжний досвід і це цілком зрозуміло.
З'явилась можливість для певної частини освітян (поки що досить малої) ознайомитися з роботою кращих навчальних закладів світу. Йде досить інтенсивний обмін освітянськими делегаціями. В пресі, на радіо та телебаченні досить часто йде мова про передові зарубіжні педагогічні технології, бакалаврат, проведення семінарів по телебаченню та ін.
І це добре, бо довгий час ми були закриті для світової культури. Але ж, на наш погляд, ми безпідставно забули про здобутки вітчизняної педагогіки А. С. Макаренка, В. А. Сухомлинського, В. Ф. Шаталова, Н. П. Гузика. І. А. Зязюна та інших. чомусь в США майже десяток різних лабораторій займаються визначенням та дослідженням творчої спадщини А. С. Макаренка. Чомусь праці В. Ф Шаталова відомі в Японії, Китаї, Болгарії, Франції та інших державах.
Є сенс прислухатися до заклику педагогів-новаторів, яких знає стільки країн світу, які віддали майже все життя створенню оригінальної методики навчання та виховання громадян нашої країни.
Звичайно, ми не заперечуємо необхідність використання зарубіжного педагогічного досвіду, і тут у нас немає ніяких сумнівів. Але, пам’ятаймо і свій рідний, близький нам вітчизняний досвід, який, до речі, використовується плідно за кордоном для реформування освіти України. Не забуваймо про свої корені…
|
Сайт
