Підготовка рук хірурга та обробка операційного поля

Сторінка 1

Руки хірурга найбільш часто і най-раніше контактують з раною. Тому їх підготовці до операції приділяється велика увага. Існує безліч способів обробки рук — механічні, хімічні та змішані. Класичними, які зараз у їх оригінальному вигляді не використо­вуються, але елементи яких присутні майже в усіх сучасних способах, є спосіб Фюрбрінгера і його модифіка­ція — спосіб Альфельда.

Спосіб Фюрбрінгера (1888 p.) по­лягає ось у чому. Руки миють 2 щітка­ми по 5 хв кожною в теплій текучій воді з милом. Після витирання рук кисті обробляють протягом 3 хв 70 % етиловим спиртом та 3 хв 0,5 % роз­чином сулеми. Наприкінці кінчики пальців обробляють 5 % розчином йо­ду спиртовим.

Механічна обробка пом'якшує шкіру, видаляє злущений епітелій та мікроби, а етиловий спирт та сулема діють на мікрофлору бактерицидне та бактеріостатичне — як на поверхні шкіри, так і в її порах.

Альфельд дещо видозмінив цей спосіб, усунувши з нього етап оброб­ки рук сулемою, яка проникає в організм навіть через непошкоджену шкіру. Заміть 70 % спирту етилового він узяв 96 %, який дубить шкіру, бло­куючи мікроби в її порах (вивідних про­токах потових та сальних залоз).

Під час миття рук щіткою в теплій воді з милом треба дотримувати такої послідовності: спочатку мити пальці, особливо нігті та міжпальцьові про­міжки, а потім просуватись угору аж до верхньої третини предпліччя. Ча­стіше намилювати та змивати мило, тримаючи при цьому кисті вгору, щоб вода з милом стікала через пред­пліччя, а не пальці.

Унаслідок розм'якшення шкіри в процесі операції її пори відкривають­ся і мікроби можуть потрапити на по­верхню знову, тому через 15—30 хв руки, оброблені за способом Фюрб­рінгера — Альфельда, треба знову по­

мити стерильним ізотонічним розчи­ном натрію хлориду, висушити і об­робити 96 % спиртом.

З 30-х до 80-х років був пошире­ним класичний спосіб обробки рук за методом Спасокукоцького—Кочергі-на. Руки почергово мили в 0,5 % роз­чині аміаку (Lig. Ammonii caustici) в двох посудинах по 3 хв. Метод на­дійний, не пошкоджує шкіру, але дещо незручний.

Зараз користуються хімічними спо­собами підготовки рук, яким передує гігієнічне миття їх водою з милом про­тягом 1— 3 хв. Найбільш застосовува­ним хімічним способом обробки (дез­інфекції) рук є занурення їх (кистей і нижніх третин передпліччя) на 1,5 хв у розчин С.-первомуру. Цей розчин (первомур) являє собою суміш пере­кису водню та мурашиної кислоти. На 1 л води беруть 17,1 мл 33 % розчину перекису водню та 6,9 мл 100 % му­рашиної кислоти. У ньому руки три­мають 1,5—2 хв, після чого висушу­ють стерильною серветкою. Дез-інфікують руки також іншими хімічними речовинами: йодопіроном чи повідон-йодом (1 %) — протягом З— 4 хв; 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, гібіта-ном — 3— 5 хв. У невідкладних випадках руки можна обробити 96 % етиловим спиртом протягом 1—3 хв.

Та попри всі способи підготовки, руки не стають стерильними. Для до­сягнення стерильності на руки надя­гають простерилізовані хірургічні гу­мові рукавички. Оскільки в процесі оперування рукавички дуже часто втрачають цілість (проколюються чи надриваються), іноді непомітно для хірурга, і через ці дефекти на опера­ційне поле потрапля; забруднений мікробами вміст рукавичок, надяганню рукавичок передує ретельна дез­інфекція рук за якимось із способів. Треба зауважити, що хірург насампе­ред має берегти свої руки від огрубін­ня та травматизації в побуті, своєчасно підстригати нот, змащувати на ніч кремом тощо.

Операційне поле, як і руки хірурга, треба ретельно готувати. Підготовка поля передбачає його гігієнічну оброб­ку (миття під душем всього тіла та об­мивання зони операції, гоління шкіри за ЗО хв до операції, знежирення шкіри в ділянці операції 70 % спиртом та хімічну дезінфекцію поля в радіусі 10 см навколо проекції розрізу. Найбільш уживаними дезінфікуючими речовинами є 5 % розчин йоду спирто­вий, яким шкіру обробляють двічі (за методом Гроссіха), та йодофори — йо-допірон, павідон-йод, йодонат, а також гібітан та 70 % спирт етиловий.