Сторінка 1
Якщо уважно прослідкувати за змінами здоров'я населення за останні роки, то відразу кидається у вічі значний ріст хворих, які страждають так званими "хворобами цивілізації" - це хвороби серця і судин, рак, сечокам'яна, жовчокам'яна хвороби, бронхіальна астма та інші алергічні захворювання; гепатити, ожиріння, подагра і остеохондроз, діабет та інші. За даними ВООЗ 40% населення страждає сердцево-судинними захворюваннями; у 30% виявляють пухлини, хворобами шлунково-кишкового тракту уражено більш ніж 20% дорослих і дітей і у кожного дорослого мешканця планети є ті чи інші алергічні прояви ті ін.
Протягом усього свого існування людство намагалось знайти відповідь на питання: звідки беруться хвороби? І до недавнього часу мало хто звертав увагу на велику залежність стану нашого здоров'я від мікроорганізмів, які в масовій кількості заселяють наш організм.
В людському організмі стерильні кров, внутрішні органи, в т.ч. легені, матка, сечовий міхур, які мають "вихід" у зовнішнє середовище. Шкіра, носоглотка і особливо кишково-шлунковий тракт багаті на різноманітну мікрофлору, яку поділяють на УПФ (факультативну) і облігатну, яка приносить людині лише користь, а при зниженні її кількості чи при зниженні її функції розвивається дисбактеріоз - дисбаланс мікробної екології людини.
Дисбактеріоз - причина не тільки різних порушень в імунній системі, анемії, алергії, а й депресії, психічних відхилень, захворювань шкіри, таких як екзема, бронхіальної астми, рак товстого кишківника, атеросклерозу та ін.
Зараз дисбактеріоз називають однією з основних соціальних хвороб ХХ віку. Основні причини розвитку дисбактеріозу:
- надмірне використання антибактеріальних засобів
-медикаментозний дисбактеріоз;
-постінфекційний дисбактеріоз;
-нераціональне харчування, особливо, коли наш базар наповнився імпортними синтезованими і хімізованими продуктами, які вбивають мікрофлору.
До речі, в Америці, де натуральні продукти коштують дуже дорого і не всім по кишені, рак товстого кишківника займає перше місце серед ракових захворювань, це стосується людей, в раціоні яких переважає білкова їжа, особливо білки м'яса, які в кишківнику часто гниють (вуглеводи бродять, а білки гниють); несумісні продукти вживаємо, високоочищені, що також веде до розвитку дисбактеріозу. Небезпечним сигналом є коліт, головним симптомом якого є запор -нерегулярний стілець, а причина коліту чи запору у дорослих - це дисбактеріоз, тобто віковий дисбактеріоз.
Дисбактеріоз розвивається у людей певних професій, при сильному чи хронічному стресі, гіподинамії та ін.
Основні симптоми: розлади стільця (поноси чи запори), метеоризм (накопичення газів) чи гниття ( живіт не здутий, а гази виділяються часто і з дуже неприємним запахом), монотонна біль в животі, бурчання в животі, роздратованість, пригніченість, ознаки полігіповітамінозу (нігті, коси, губи, язик, заїди), пізніше - харчова алергія.
По важкості перебігу розрізняють три ступеня. При третьому ступені може бути клініка токсикозу, зневоднення, стілець з кров'ю, виразки в кишківнику; різка втрата в масі, зниження імунітету і нашарування різних інфекцій і, як наслідок, розвиток сепсису.
Цікавим є розвиток дисбактеріозу при стресі: викид адреналіну і норадреналіну призводить до того, що спазмуються судини, в т.ч. кишківника і капіляри ворсинок (на стінці кишківника маса ворсинок, на кожній з них міліарди корисних мікробів). Ворсинки не отримують необхідних речовин для життя, це не дає розвиватись нормальній флорі, а бактерії УП чи ПФ, яка в просвіті кишківника починає розмножуватись дуже швидко, виділяючи токсини типу аміаку, індолу, скатолу, сірководню, які всмоктуються в кров і отруюють нервову систему, яка і так через спазми судин недостатньо отримує кисню і глюкози. Якщо ж стрес тривалий в часі, розвивається важкий дисбактеріоз, при якому відбувається отруєння нервової системи з розвитком нервозності, депресії, хронічної втоми, психічних захворювань. До речі, дослідження хворих у психоневрологічних диспансерах виявили у них дисбактеріоз 3-го ступеня. Основні корисні бактерії людини, в тому числі кишківника це біфідо-, колі-і лактофлора.
|