Сторінка 1
План
1. Стегновий канал.
2. Стегнових трикутник.
3. Привідний канал.
4. Підколінна ямка.
5. Підошовний апоневроз.
Стегновий канал (canalis femoralis) в нормі не існує і виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до 30 мм. Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню, задню і бічну стінки.
отпечаток браузера онлайн, don t and. Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна. Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду пахвинною зв’язкою; ззаду – клубово-гребінною дугою; при середньо-лакунарною зв’язкою та збоку – стегновою веною. Передня стінка каналу утворена поверхневою пластинкою широкої фасції; задня – глибокою пластинкою цієї ж фасції та бічна – стегновою веною. При середня стінка каналу відсутня, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції при середньо зливаються між собою.
Топографічно стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику, який зверху обмежений пахвинною зв’язкою, при середньо – довгим привідним м’язом, а збоку – кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли.
Продовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал, що з’єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, при середню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну – присередній широкий м’яз, а передню – сухожилкові перетинка, натягнута між зазначеними м’язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А от вихідних отворів з каналу два – нижній та передній. Нижній отвір – це сухожилків роз твір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного м’яза, а передній отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому так, що крізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній – низхідна артерія коліна та прихований нерв.
Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку (fossa poplitea), що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим м’язом стегна та півперетинчастим м’язом, а знизу – при середньою і бічною головками литкового м’яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.
Широка фіксація безпосередньо продовжується в фасцію гомілки (fascia cruris). Від неї відходять передня і задня міжм’язові перегородки гомілки і прикріпляються до малогомілкової кістки, внаслідок чого утворюються кістково-волоснисті піхви для м’язів передньої, задньої та бічної групи.
У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та нижній одержувачі мязів-розгиначів (retinaculi musculorum extensorum superius et inferius), а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній одержувачі малогомілкових м’язів-згиначів (retinaculi musculorum flexorum). Ці утвори притискують сухожилки м’язів до кісток і тим самим фіксують їх.
Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію стопи (fasxia dorsalis pedis) та підошовний апоневроз (aponeurosis plantaris). Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, між якими розміщуються сухожилки м’язів-розгиначів. Від підошовного апоневроза відходять міжмязеві перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для при середньої, серединної та бічної групи м’язів (рис.)
Рис. Піхви сухожилків тильно-бічної поверхні стопи:
Короткий анатомічний словник
Кравецький м’яз (musculus sartorius) – найдовший м’яз тіла людини. Починається від передньої верхньої клубової кості, йде косо донизу і плоским сухожилком прикріплюється до гористості великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно та гомілку, обертає стегно назовні, а гомілку досередини.
Великий привідний м’яз (musculus adductor magrus) – починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного горба і прикріплюється по всій довжині присередньої губки шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно, дещо обертаючи його назовні.
|