Черепно-мозкові нерви

Сторінка 1

Обґрунтування теми: життєдіяльність кожного організму повинна знаходитись в строгій відповідності з умовами навколишнього середовища. Для цього кожна істота повинна сприймати сигнали зовнішнього середовища ( світло, звук, температура, тиск), засвоювати і обробляти їх і правильно на реагувати. В цьому випадку організм повинен виступати, як єдине ціле, органи і системи якого працюють погоджено.

Саме нервова система сприймає зовнішні та внутрішні подразнення, аналізу і переробляє інформацію, що надходить, зберігає сліди минулої активності і відповідно регулює діяльність організму.

Черепно-мозкові нерви, що відносяться до нервової системи здійснюють іннервацію певних ділянок мозкового центра знання черепно-мозкових нервів, зони їх іннервації має практичне значення.

Знання даної теми допоможе студентам зрозуміти певні захворювання нервової системи.

Навчальна мета:

1. вивчити місця знаходження ядер черепно-мозкових нервів.

2. вивчити черепно-мозкові нерви, їх місця входу і місця виходу на основі мозку.

3. вивчити місця виходу і місця входу корінців черепно-мозкових нервів на основі черепа.

4. вивчити зони іннервації черепно-мозкових нервів.

5. навчити знаходити на муляжах і табличках черепно-мозкові нерви.

Виховна мета:

1. виховувати почуття професійної відповідальності деонтологічні навички.

Розвиваюча мета:

2. розвивати у студентів клінічне мислення.

Між предметні зв’язки: нервові хвороби, нейрохірургія, хірургія, педіатрія, травматологія.

Тип уроку: лекція.

Тривалість уроку – 80 хв.

Місце проведення – кабінет анатомії.

Наглядні засоби: таблиці , муляжі, вологі препарати.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. черепно-мозкові нерви, назви.

2. їх функції, склад ядра.

3. місця виходу ( або входу) черепних Нарві з порожнини черепа або в порожнину черепа.

4. місця виходу корінців на основі мозку; місця входу корінців на основі мозку.

5. зона іннервації.

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Складають 12 пар.

Кожна пара має власну назву і порядковий номер, що позначається римською цифрою.

Нюхові нерви – І пара, зоровий нерв – ІІ пара, око руховий нерв – ІІІ пара, блоковий нерв –IV пара, трійничний нерва – V пара, відвідний нерв – VI пара, лицьовий нерв – VII, присінково- завитковий – VIII, язикоглоточний нерв – IX пара, під’язиковий нерв – XII пара.

З головним мозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів, які забезпечують чутливість шкіри обличчя, слизової оболонки очей, порожнини носа, рота, глотки, гортані, а також іннервують м’язи обличчя, очей, язика, глотки, гортані.

Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз, беруть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності, органів травного тракту. Крім того че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття, підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.

Кожний із черепно-мозкових нервів виконує визначену функцію. Зоровий нерв проводить в головний мозок сигнали від зорових рецепторів ока, які сприймають світло і колір. Слуховий нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого слухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв, що складається в основному з чутливих нервових волокон, передає інформацію від рецепторів шкіри обличчя, слизові оболонки очей, ротової і носової порожнини, ясен і зубів.

До рухових черепно-мозкових нервів відноситься лицьовий, око руховий, під’язиковий нерви. Лицьовий нерв іннервує м’язи обличчя ( мімічні м’язи), окоруховий м’язи, що рухають очні яблука, під’язикові – м’язи язика. Особливе місце серед черепно-мозкових нервів займає блукаючий нерв в складі якого є рухові, чутливі і вегетативні нервові волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані, забезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі волокна передають в головний мозок інформацію від рецепторів слизової оболонки глотки і гортані, а також від смакових рецепторів задньої частини язика.