Вішалка для медицини

Сторінка 1

Як сказав відомий класик - “театр починається з вішалки”! Можна сказати, що закон, який стосується всіх без винятку громадян, починається з назви.

Що ж пропонує нам законодавець та його колеги, пропонуючи країні так довго очікуваний (з надією на одужання - хворий, на медичну обіцяну допомогу - пересічний громадянин, на можливість її професійно надавати - медичний працівник) законопроект з такою “навороченою” назвою як “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”?

Вам все зрозуміло? Ви зможете роз’яснити своїй дитині , коли вона прочитає таку назву в газеті чи почує в школі на уроці права , про що це?

Спробуємо допомогти з позиції такої науки, як страхування.

«Загальнообов`язковий»: так як законопроект передбачає податок на фонд оплати праці, загальним воно не може бути, тому що в країні є певні категорії громадян які не сплачують подібні податки , а обов`язковість страхування необхідно оговорювати для певних верств населення, суб`єктів господарювання, може частково і бюджетів, тобто для страхувальників, яким необхідно буде сплачувати страхові внески.

“Державне”: якщо страхування державне, то страхові внески повинна платити держава, тобто державний бюджет . В такому випадку держава виступає страхувальником всього населення України. Тобто, зібрані кошти за цим законопроектом не позабюджетні, а бюджетні. А бюджетні кошти завжди розподіляються за бюджетним принципом. Таким чином при певному нефаховому маніпулюванні словами створюється ще один великий та неефективний адміністративний ресурс управління системою охорони здоров’я.

“Соціальне” : соціальне - це суспільне (антонімом є приватне, добровільне). Але це повинно бути страхування. А страхування - це наука зі своїми законами та процесами, фахівцями, певною методологією і управлінням страховими ресурсами. Страхування це ринковий механізм, який необхідно виважено запровадити в нашій медицині.

А взагалі, читаючи накручену назву даного законопроекту та й сам законопроект, не можливо зрозуміти що мається на увазі : - Це загальне страхування (?) чи загальне забезпечення державою (бюджетом) всіх громадян України повним комплексом охорони здоров’я – так це вже є зараз ! І як? - Бюджетні це кошти, чи поза бюджетні? Можуть вони вилучатися бюджетом , чи ні? - Це страхування , чи ще одна система адміністративного розподілу коштів платників податків? - Яку відповідальність несе держава, в особі кого, і як? - Що отримає система охорони здоров’я від нововведеного податку? Мається на увазі реформування, втілення ринкового механізму в галузь, підвищення зацікавленості та добробуту медичних працівників, ефективність роботи галузі, та багато інших питань. - І основне – що отримає пересічний громадянин, який “застрахований” за цим складним видом страхування при необхідності отримання медичної допомоги в лікувальних закладах при захворюванні чи травмі? - І взагалі – чи так необхідний країні при нинішньому стані в системі охорони здоров’я “клондайк” для чиновників?

На всі ці питання законопроект , дає таку ж відповідь як його назва . Тобто, яка “вішалка”, такий і “театр”.

Але в Україні є велика кількість професіоналів – медиків, фінансистів, підприємців та страховиків, на думку яких, для вирішення питань, які стоять перед системою охорони здоров’я та забезпеченням населення якісною та дійсно доступною, дійсно безоплатною в момент отримання медичної допомоги (а вона в свою чергу складається з набору медичних послуг), необхідно розробити та прийняти загальний закон “Про систему фінансування та організацію медичної допомоги в Україні” чи блок відповідних законів, які будуть визначати ці питання.

Він в свою чергу повинен складатися , як мінімум з чотирьох прямо прописаних основних складових (чи спеціальних законів), а саме : 1. Система бюджетних обов’язків в системі охорони здоров’я (соціальний рівень – рівень соцзахисту всіх без винятку). 2. Система обов’язкового медичного страхування (здоров’язабезпечуючий рівень в певному гарантованому обсязі). 3. Система добровільного медичного страхування (приватний рівень – сервісно-технологічний). 4. Система платних послуг та інших фінансових джерел. Назва , яка пропонується , чітко та ясно висвітлює питання, про які йдеться в тексті. Як кажуть: як буде поставлене питання, така ж буде і відповідь. Ось вам і “вішалка”, а зараз поки що “театр”.