Головний мозок

Сторінка 3

У товщі білої речовини виявляються окремі парні скупчення нервових кліток, що утворять зубчасте, пробковидне, шаровидне ядро мозочка і ядро намету.

У мозковому стовбурі наступним після мосту відділом, невеликим, але функціонально важливим, є перешийку ромбовидного мозку, що складає з верхніх ніжок мозочка, верхнього мозкового вітрила і трикутної петлів у якому проходять волокна латеральної (слухової ) петлі.

СЕРЕДНІЙ МОЗОК складає з дорсального відділу даху середнього мозку і вентральної - ніжок мозку, що розмежовуються порожниною - водопроводом мозку. Нижньою границею середнього мозку на його вентральній поверхні є передній край моста, верхній зоровий тракт і рівень сосцевидних тіл. На препараті головного мозку пластинку четверхоломія, або верх середнього мозку, можна побачити лише після видалення півкуль великого мозку.

На підставі головного мозку добре видна друга частина середнього мозку у вигляді двох товстих білих розбіжних пучків, що йдуть у тканину півкуль великого мозку- - це ніжки мозку. Заглиблення між правою і лівою ніжками мозку називаються міжножковою ямкою, із неї виходять корінці окорухових нервів. Перед ядрами окорухового нерва лежить ядро медіального подовжнього пучка. Самим великим ядром середнього мозку є червоне ядро - одне з центральних координаційних ядер экстрапірамідної системи. Поруч із водопроводом лежить ретикулярна форма середнього мозку.

На поперечному розрізі чітко видно черепну речовину, що поділяє ніжку мозку на два відділи: дорсальний - покришку середнього мозку і вентральний - основа ніжки мозку. У покришці середнього мозку розташовуються ядра середнього мозку і проходять висхідні провідні шляхи. Вентральні відділи ніжок мозку цілком складаються із білої речовини, тут проходять спадні провідні шляхи.

Функціональне значення середнього мозку полягає в тому, що тут розташовані підкіркові центри слуху і зору; ядра головних нервів, що забезпечують іннервацію поперечнополосатих і гладких м'язів очного яблука: ядра, що відносяться до екстрапірамідної системи, що забезпечує скорочення м'язів тіла під час автоматичних рухів. Через середній мозок ідуть спадні (рухові) і висхідні (дошкульні) провідні шляхи. Область середнього мозку є також місцем розташування вегетативних центрів (центральна сіра речовина) і ретикулярної формації.

ПРОМІЖНИЙ МОЗОК поданий наступними відділами

1) областю зорових бугрів (таламічна область), що розташована в дорсальних його ділянках;

2) гіпоталямусом (підталамічна область), що складає вентральні відділи проміжного мозку;

3) III шлуночком, що має вигляд подовжньої (сагітальної) щілини між правим і лівим зоровими буграми і з'єднуються через міжшлуночковий отвір із бічними шлуночками.

У свою чергу таламічна область підрозділяється на талямус (зоровий бугор), метаталямус (медіальне і латеральне колінчаті тіла) і епіталямус (шишковидне тіло, поводки, спайки поводків і епіталамічна спайки).

Зорові бугри складаються із сірої речовини, у якому розрізняють окремі скупчення нервових кліток (ядра зорового бугра), розділеними тонкими прошарками білої речовини. У зв'язку з тим що тут переключається велика частина чутливих провідних шляхів, зоровий бугор фактично є підкірковим чутливим центром, а його подушка - підкірковим зоровим центром.

До медіальної поверхні зорових бугрів за допомогою поводків приєднується шишковидне тіло - епіфіз.

Гіпоталямус складає вентральний відділ проміжного мозку і бере участь в утворенні дна III шлуночка. До гипоталямусу відносяться сірий бугор із лійкою і гіпофізом - залізної внутрішньої секреції, зоровий тракт, зорове перехрещення, сосцевидні тіла.

Гіпоталямус являє собою продовження ніжок мозку в проміжний мозок. Сіра речовина підталамічної області розташовується у вигляді ядер, здатних виробляти нейросекрет і транспортувати його в гіпофіз, регулюючи ендокринну роботу останнього.

Таким чином, сіра речовина проміжного мозку складають ядра, що відносяться до підкіркових центрів усіх виглядів чутливості. В області проміжного мозку розташовані ретикулярна формація, центри екстрапірамідної системи, вегетативні центри, що регулюють усі види обміну речовин і нейросекреторні ядра.