|
Фармакотерапевтична група: N05CD08 - снодійні та седативні препарати. Похідні бензодіазепіну.
Основна фармакотерапевтична дія: анксіолітична, снодійна, протисудомна, міорелаксантна, анероградна амнестична дія.
Показання для застосування ЛЗ: для премедикації, у тому числі при проведенні короткотермінових маніпуляцій та під час хірургічних втручань, для введення в анестезію та її підтримки, седації під час інтенсивної терапії; у складі комплексної протисудомної терапії, а також в інших випадках, коли необхідне призначення препаратів короткого терміну дії з групи бензодіазепінів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: потребує індивідуального режиму дозування; звичайна доза для дорослих; рекомендована доза препарату з метою премедикації для дорослих пацієнтів менше 60 років становить 0,07 - 0,08 мг/кг в/м і вводиться приблизно за 1 год до хірургічного втручання; цю дозу варто індивідуалізувати -зокрема її варто знижувати для пацієнтів з хр. обструктивними захворюваннями легенів, пацієнтів старше 60 років і пацієнтів, які одночасно приймають наркотики або інші депресанти ЦНС; при в/м застосуванні варто вводити глибоко у м’яз; якщо препарат застосовується з метою премедикації перед проведенням оперативних втручань під місцевою анестезією, звичайна доза становить 2,5 - 5 мг у комбінації з антихолінергічними препаратами; у разі в/в застосування для седації із збереженням свідомості дозу варто індивідуалізувати і титрувати; засіб не варто вводити як швидке й одномоментне болюсне в/в введення; додаткові дози для підтримання бажаного рівня седації можна давати збільшуючи на 25% щодо тієї дози, яка використовувалася для першого досягнення седативного результату, але тільки шляхом повільного титрування, особливо у хворих похилого віку і хр. хворих або ослаблених пацієнтів; ці додаткові дози повинні даватися тільки тоді, коли ретельне клінічне обстеження чітко покаже потребу в додатковій седації; дорослим молодше 60 років препарат необхідно титрувати повільно до бажаного ефекту, наприклад, початку плутаної мови; спочатку варто вводити не більше 2,5 мг за період не менше 2 хв, зачекати ще 2 хв або довше, щоб цілком оцінити седативний ефект; якщо необхідно подальше титрування, продовжити титрування, використовуючи невеликі дози, до досягнення відповідного рівня седації; загальної дози понад 5 мг звичайно не потрібно, щоб досягти бажаного результату; оскільки небезпечність недостатньої вентиляції або апное зростає у пацієнтів похилого віку і пацієнтів із хр. патологічними станами або зниженим легеневим резервом, тому у таких пацієнтів може знадобитися більше часу для досягнення пікового ефекту; збільшення дози має бути меншим, а швидкість введення – повільнішою; деякі пацієнти можуть реагувати вже на 1 мг; зазвичай необхідно вводити не більше 1,5 мг за період не менше 2 хв, після чого почекати ще 2 або більше хв, щоб цілком оцінити седативний ефект; якщо необхідно подальше титрування, препарат варто давати у дозі не більше 1 мг за двохвилинний період і очікувати ще 2 або більше хв щоразу, аби цілком оцінити седативний ефект; загальної дози понад 3,5 мг звичайно не потрібно, щоб досягти бажаного результату; за відсутності премедикації дорослому молодше 55 років для індукції анестезії потрібна початкова доза 0,3 - 0,35 мг/кг, яка повинна вводитися за 20 - 30 секунд (період очікування ефекту 2 хв); якщо необхідно, можна додатково ввести дозу, яка може становити до 25% від початкової; у резистентних випадках для введення в анестезію може знадобитися до 0,6 мг/кг, але такі великі дози можуть пролонгувати відновлення; пацієнтам без премедикації старше 55 років звичайно потрібна менша доза для індукції анестезії; рекомендована початкова доза для таких хворих становить 0,3 мг/кг; пацієнти без премедикації з тяжкою системною хворобою або іншою супутньою патологією звичайно потребують менших доз препарату для індукції в анестезію; початкової дози 0,2 - 0,25 мг/кг зазвичай достатньо; у деяких випадках може вистачити 0,15 мг/кг; якщо пацієнт приймав седативні або наркотичні препарати, діапазон рекомендованих доз становить 0,15 - 0,35 мг/кг; дорослим до 55 років дози 0,25 мг/кг, що вводиться за 20 - 30 сек із наступним очікуванням ефекту ще 2 хв, звичайно буде досить; початкова доза 0,2 мг/кг рекомендується для хірургічних пацієнтів старше 55 років.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: порушення дихання, після в/в введення – апное; місцево після в/в ін’єкції - біль під час ін’єкції, почервоніння шкіри і флебіт; гикавка, нудота, блювання, головний біль, сонливість, слабкість бронхоспазм, ретроградна амнезія, делірій при виході з анестезії і пролонгований вихід з анестезії; поодинокі випадки АР (шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк).
Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до бензодіазепінів; г. закритокутова глаукома; у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою тільки у разі, коли вони одержують відповідну терапію; період пологів, вагітності та лактації; дітям до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій (1мг/мл) по 5 мл,10 мл у фл. , по 1 мл в амп.
Торгова назва ЛЗ:
ІІ. Фульсед, Ranbaxy Laboratories Limited, Індія н/д
|
Сайт
