Фармакотерапевтична група: А05ВА01 – препарати, що застосовують при захворюваннях печінки. Гепатотропні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: гепатопротекторна, антиоксидантна, антигіпоксична, мембрано стабілізуюча дія, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення в гепатоцитах.
Показання до застосування ЛЗ: г. та хр. гепатити різної етіології, отруєння гепатотропними отрутами (блідою поганкою, хімічними та лікарськими речовинами), цироз печінки, лептоспіроз; печінкова енцефалопатія, прекома та кома, що супроводжуються гіперамоніємією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо дорослим по 3 табл. (0,75 г) 3 р/добу протягом 15 днів, незалежно від прийому їжі; за необхідності доза препарату та курс лікування можуть бути збільшені до 20 днів; вища разова доза становить 2 г, МДД – 8 г; парентерально препарат дорослим вводять краплинно 2 р/добу по 50 мл (2 г) на 150–250 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду зі швидкістю 60–70 крап./хв.; у тяжких випадках добова доза препарату підвищується до 150–200 мл (6–8 г); курс лікування – 5–10 діб; МДД - 200 мл (8 г).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: відчуття легкого дискомфорту у ділянці ШКТ, нудота.
Протипоказання до застосування ЛЗ: відносне протипоказання - пропасниця, підвищена збудливість, психотичні реакції з бурхливим перебігом, тяжке порушення фільтраційної (азотовидільної) функції нирок.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,25 г; р-н для ін'єкцій 4 % по 5 мл в амп.; концентрат для приготування р-ну для інфузій 40 % амп. 5 мл.
Торгова назва:
І. Глутаргін, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Дивіться також Антигістаміні засоби (Н1-блокатори)
При гострих алергічних станах (кон’юнктивіт та інші) щвидко зменшують свербіж та набряк повік, сльозотечу, гіперемію та набряк тканин. Найбільш ефективні – комплексні препарати, що включаю ...
Антиспастичні
Баклофен (Baclofen) (див. розділ «Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби»)
Толперизон (Tolperizone) (див. розділ «Ревматологія. Лікарські засоби»)
Тизанід ...
Засоби для лікування середнього отиту
При г. середньому отиті у дітей найчастіше етіологічне значення мають пневмококи, гемофільна паличка, моракселла, у дорослих – також β-гемолітичні стрептококи, стафілококи, змішана флора. П ...
|