Фармакотерапевтична група: С01ЕB17 - кардіологічні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна, антиішемічна дія; діє шляхом селективного та специфічного інгібування f-каналів синусового вузла серця, контролює спонтанну діастолічну деполяризацію синусового вузла та зменшує ЧСС; діє тільки на рівні синусового вузла та не впливає на внутрішньопередсердну, AV- та внутрішньошлункову провідність, скоротність міокарда та реполяризацію шлуночків; не змінює показник QT-корегований; може взаємодіяти з h-каналами сітківки, що може призвести до тимчасового порушення світлосприняття; раптова зміна освітлення, часткове інгібування h-каналів обумовлюють можливість розвитку фотопсій; основною фармакодинамічною особливістю є ексклюзивне зменшення ЧСС.
Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування хр. стабільної стенокардії у пацієнтів з нормальним синусовим ритмом та з протипоказаннями чи обмеженнями до застосування β-адреноблокаторів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано – 2 р/добу: вранці та ввечері під час прийому їжі; початкова доза - 5 мг 2 р/добу; після трьох-чотирьох тижнів лікування, за необхідності подальшого зменшення ЧСС, дозу івабрадину можна збільшити до 7,5 мг 2 р/добу і перейти на прийом 7,5 мг 2 р/добу; максимальна рекомендована терапевтична добова доза - 15 мг; якщо під час лікування ЧСС стає менше 50 уд/хв чи пацієнт відчуває симптоми, які є наслідком брадикардії (запаморочення, слабкість, гіпотензія ), необхідно зменшити дозу методом титрування, включаючи можливість застосування івабрадину у дозі 2,5 мг 2 р/добу; у разі утримання ЧСС нижче 50 уд/хв необхідно припинити застосування івабрадину.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: порушення зору – фотопсії, розмите бачення; серцево-судинна система – брадикардія, АV- блокада І ступеня, шлуночкова екстрасистолія, підсилене серцебиття та надшлуночкова екстрасистолія; ШКТ - нудота, закреп або діарея; ЦНС - головний біль (у перші місяці застосування), запаморочення (вірогідно пов’язане з брадикардією); лабораторні показники - підвищення креатиніну плазми, еозинофілії, підвищення рівня сечової кислоти; інше - судоми, диспное.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; брадикардія (ЧСС у спокої < 60 уд/хв); кардіогенний шок; тяжка печінкова недостатність; СССВ, СА-блокада, наявність у пацієнта штучного водія ритму, AV-блокада III ступеня; комбінація з інгібіторами CYP3A4 сильної та помірної дії: протигрибкові препарати похідні азолу (кетоконазол та інші), макролідні а/б(кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), противірусні препарати (нелфінавір, ратонавір) та нефазодон; періоди вагітності та лактації; г. ІМ, нестабільна стенокардія, виражена (АТ < 90/50 мм. рт.ст.) гіпотензія, серцева недостатність III- IV NYHA функціональних класів.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 5 мг, по 7,5 мг.
Торгова назва:
ІІ. Кораксан® 5 мг, "Les Laboratoires Servier Industrie";"Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія/Франція
Кораксан® 7,5 мг, "Les Laboratoires Servier Industrie";"Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія/Франція
Дивіться також Естрамустин (Estramustine)
Фармакотерапевична група. L01XX11 - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії; з одної сторони, продукти метаболізму ( ...
Рокуронію бромід (Rocuronium bromide)
Фармакотерапевтична група: М03АС09 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фа ...
Глімепірид (Glimepiridе)
Фармакотерапевтична група: А10ВВ12 – пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: глімепірид являє собою пероральний гіпоглікеміз ...
|