|
Словник термінів, що застосовуються у психіатрії Абсанс (франц – відсутність) – короткочасне порушення свідомості з амнезією в епілептиків Абстиненція – утримання від наркотиків, що супроводжується низкою психічних і соматичних розладів.
Агравація – перебільшення хворобливих симптомів.
Аграфія – втрата здатності писати.
Агресія – схильність до нападу.
Адекватний – той, що відповідає даним обставинам і ситуації.
Ажитований – збуджений.
Алексія – втрата здатності читати.
Альтруїзм – протилежність егоїзму, здатність піклуватися про інших.
Аменція – затьмарення свідомості з втратою орієнтації в часі й місці, руховим неспокоєм і подальшою амнезією.
Амімія – відсутність міміки.
Амнезія – втрата пам’яті, забуття.
Анорексія – втрата апетиту, вперта відмова від їжі внаслідок психічної хвороби.
Апатія – байдужість, кволість, емоційна безчуттєвість.
Апраксія – втрата здатності до зв’язаних координованих рухів, виконання дій.
Астазія-абазія – неможливість стояти і ходити, хоч хворий може рухати нижніми кінцівками в ліжку (при істерії).
Астенія – загальна слабість, виснаження нервової системи.
Атаксія – розлад координації, точності рухів.
Атонія – втрата тонусу м’язів.
Аура – провісник епілептичного нападу.
Аутизм – самозаглибленість хворого (при шизофренії), послаблення зв’язків із реальністю.
Афект – найвищий ступінь виявлення відчуття (страху, гніву, радості).
Біполярний – двополюсний.
Булімія – патологічне збільшення апетиту, обжерливість.
Галюцинації – сприймання предметів або явищ, яких насправді немає в даний час.
Гіперестезія – підвищена чутливість.
Гіперкінези – мимовільні рухи (сіпання, тремтіння).
Гіпобулія – послаблення волі.
Гіподинамія – зниження м’язової діяльності.
Дебільність – легкий ступінь розумової відсталості.
Деградація – рух назад, поступове погіршення, занепад, втрата якихось властивостей психіки.
Дезорієнтування – нездатність орієнтуватися в часі й просторі.
Делірій – гостра сплутаність свідомості з напливом галюцинацій, дезорієнтуванням і руховим збудженням.
Деменція – набуте слабоумство.
Депресія – пригнічений настрій, нудьга.
Дипсоманія – напад запійного пияцтва.
Дисимуляція – свідоме приховування хвороби або фізичних вад.
Дисфорія – стан поганого настрою з підвищеною дратівливістю (в епілептиків).
Егоцентризм – перебільшена увага до своєї особи.
Ейдетизм – здатність швидко і точно запам’ятовувати великий обсяг зорових або слухових образів.
Ейфорія – піднесений, приємний настрій.
Екзогенний - породжений зовнішніми причинами, умовами.
Електроенцефалографія – запис біострумів мозку.
Емоція – почуття.
Ендогенний – викликаний внутрішніми особливостями організму.
Ехолалія – повторення хворим сказаних йому слів.
Ехопраксія – повторення хворим рухів, зроблених кимось.
Ідіотія – найвищий ступінь уродженого слабоумства (олігофренії).
Ілюзія – спотворене сприймання хворим предметів або явищ, які реально існують у даний момент.
Імбецильність – середній ступінь уродженого слабоумства.
Імпульс – поштовх до дії, форма збудження в нервових волокнах.
Інволюція – зворотний розвиток, згасання організму.
Іпохондричне маячення – манія руйнування організму хворого.
Каталепсія – воскова гнучкість, коли хворий зберігає надану йому позу.
Катамнез – дані спостереження за хворим після того, як його виписали із стаціонару.
Кататонія – нерухомість, застигання хворого в одній позі (симптом шизофренії).
Клептоманія – нав’язливий потяг до крадіжки речей.
Клімакс – період припинення функції яєчників.
Кома, коматозний стан – глибоке знепритомнення з втратою рефлексів.
Коммоція – струс головного мозку.
Конвергенція – зближення осей очних яблук при погляді на близький предмет.
Контузія мозку – забиття мозку.
Координація – узгодженість, упорядкованість довільних рухів.
Конфабуляція – вигадка при прогалинах пам’яті неймовірних подій.
Криза – напад болю або спазму судин.
Летаргія – тривалий глибокий сон.
Маніакальний стан – стан піднесеного настрою й активності.
Маразм – фізичний і психічний розпад організму.
Маячення – патологічні ідеї, висловлювання.
Меланхолія – похмурий, пригнічений настрій.
Мутизм – тривале мовчання, функціональна німота в психічнохворих.
Наркоманія – патологічний потяг до наркотиків і зловживання ними.
Невроз – функціональне захворювання нервової системи.
Негативізм – прагнення хворого протидіяти.
Параноїдна шизофренія – галюцинаторно-маячна форма хвороби.
Параноя – систематизоване маячення.
Парестезії – відчуття оніміння, повзання мурашок, електричного струму тощо.
Персеверація – повторення психічнохворим одного й того самого слова або жесту.
Преморбідний – дохворобний.
Пресенільний – передстаречий.
Псевдогалюцинації – несправжні галюцинації, що сприймаються хворим не ззовні, а «внутрішнім чуттям».
Псевдодеменція – несправжнє слабоумство, одна з форм істеричної реакції.
Псевдоремінісценції – вигадані, несправжні спогади, які в принципі могли б мати місце.
Психастенія – психічна слабість, форма неврозу.
Психогенний – породжений психічною травмою.
Психогігієна – гігієна психічного життя.
Психопатія – патологічно змінений характер.
Психопатологія – симптоматика психічних хвороб.
Психопрофілактика – профілактика психічних розладів.
Психотерапія – метод лікування впливом на психіку хворого (переконання, навіювання, гіпноз).
Пубертатний період – період статевого дозрівання.
Реадаптація – можливість пристосування до раніше виконуваної роботи.
Реактивні стани – психічні розлади, що виникають під впливом психічної травми.
Ремісія – тимчасове поліпшення в перебізі хвороби.
Сенільний – старечий.
Симуляція – продукування скарг і симптомів захворювань, яких не існує, або вигадування фізичних вад.
Синдром – сукупність симптомів.
Ситуація – становище; збіг умов і обставин, що створюють відповідне становище.
Соматичний – тілесний, фізичний.
Сомнамбулізм – сноходіння.
Сопор – глибоке виключення свідомості.
Спазмофілія – судомні напади в дітей, хворих на рахіт.
Спонтанний – мимовільний.
Стереотипність – одноманітність, шаблонність, повторення одного і того ж.
Ступор – остовпіння, загальмованість.
Суїцидальний – той, що стосується самогубства (думки, спроба).
Тремор – тремтіння.
Тест – стандартне завдання для визначення якоїсь здатності випробовуваного.
Фармакогенія – заподіяння хворобливих симптомів побічною шкідливою дією ліків.
Фаза – період.
Фобія – нав’язливий страх.
Циклотимія – легка форма маніакально-депресивного психозу.
Циркулярний психоз – маніакально-депресивний психоз із регулярною періодичною зміною фаз.
Ятрогенія (ятропсихогенія) – породження необережно сказаним лікарем або особами з медичного персоналу словом думок у хворого про хворобу, якої насправді в нього немає.
|
Сайт
