Цетуксимаб (Cetuximab)

Формуляр лікарських засобів / Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень / Антинеопластичні засоби / Моноклональні антитіла / Цетуксимаб (Cetuximab)

Фармакотерапевтична група: L01ХС06 - антинеопластичні препарати. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: химерне моноклональне антитіло IgGl, спрямоване проти рецептора епідермального фактора росту (РЕФР); сигнальні шляхи РЕФР залучені в контроль виживання клітини, в розвиток клітинного циклу, ангіогенез, міграцію клітин і клітинні інвазії/метастази; зв’язується з РЕФР з афінністю, яка приблизно в 5–10 разів перевищує таку, що характерна для ендогенних лігандів; блокує зв’язування ендогенних лігандів РЕФР, що призводить до інгібування функцій рецепторів; далі індукує інтерналізацію РЕФР, що може призводити до негативної регуляції рецептора; сенсибілізує цитотоксичні імунні ефекторні клітини щодо експресуючих РЕФР пухлинних клітин; in vitro та in vivo інгібує проліферацію і індукує апоптоз пухлинних клітин людини, що експресують РЕФР; іn vitro інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і блокує міграцію ендотеліальних клітин; іn vivo інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і знижує активність неоваскуляризації і метастазування пухлин; поява антихимерних антитіл у людини (ЛАХА) є результатом дії класу химерних антитіл; вимірювані титри ЛАХА виявляються у 4,9% хворих з частотами від 0% до 8,5%; на сьогодні відсутні чіткі дані про нейтралізуючу дію ЛАХА на цетуксимаб - поява ЛАХА не корельована з розвитком реакції гіперчутливості або іншими небажаними ефектами цетуксимабу.
Показання для застосування ЛЗ: метастатичний рак прямої і ободової кишки (у комбінації з іринотеканом) у хворих з безуспішним застосуванням цитотоксичної терапії, що містить іринотекан; локальні форми сквамозного раку шкіри голови та шиї (у комбінації з променевою терапією).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: обов’язковий аналіз експресії РЕФР в лабораторії; перед першим та кожним наступним вливанням пацієнтам слід призначати премедикацію антигістамінними препаратами; призначають один раз на тиждень: перша доза 400 мг/м2 протягом 120 хв, надалі щотижнева доза 250 мг/м2 протягом 60 хв; максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв.; метастатичний колоректальний рак (монотерапя або у комбінації з іринотеканом): для визначення дози іринотекану, що призначається одночасно, слід звертатися до інформації про даний лікарський препарат, іринотекан не можна призначати раніше, ніж за 1 год після закінчення інфузії цетуксимабу; продовжувати лікування цетуксимабом до реєстрації прогресування основного захворювання; цетуксимаб вводиться в/в через лінію фільтрації з використанням інфузійного насоса, гравітаційної крапельної системи або шприцевого насоса; сквамозний рак шкіри голови та шиї в комбінації з променевою терапією - терапію цетуксимабом призначати за тиждень до початку променевої терапії і продовжувати до кінця променевої терапії; рецидивуючий та/або метастазуючий сквамозний рак голови та шкіри – монотерапія; лікування продовжувати до реєстрації прогресування основного захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при комбінованому застосуванні з іринотеканом небажані ефекти доповнювались такими, що є очікуваними при призначенні іринотекану (діарея, нудота, блювання, стоматити, лихоманка, лейкопенія, облисіння); клінічно значущих відмінностей між людьми з різною статтю не виявилось; у комбінації з місцевою променевою терапією голови та шиї додатково відзначаються небажані ефекти, властиві променевій терапії (стоматити, променеві дерматити, дисфагія, лейкопенія, в основному представлена лімфоцитопенією); описувались випадки диспное як частина реакції гіперчутливості, яке може бути тяжким і тривалим; якщо виникає диспное під час курсу застосування цетуксимабу, рекомендується, відповідно, дослідити його на предмет виявлення ознак прогресуючих захворювань легень (інтерстиціальних легеневих захворювань); шкірні реакції - якщо у хворого виявляються важкі шкірні реакції (3 ступінь; НІР-ЗКТ), застосування необхідно перервати, поновлення терапії при зниженні реакції до 2 ступеня; терапію можна поновити на більш низькому дозовому рівні (200 мг/м2 після другого виникнення реакції і 150 мг/м2 – після третього), якщо реакція знизилась до 2 ступеня; якщо тяжкі шкірні реакції розвиваються в четвертий раз або не знижуються до 2 ступеня вираженості, необхідно остаточно припинити застосування цетуксимабу; досліджені тільки хворі з адекватним рівнем функціонування нирок і печінки та з наступними параметрами - Hb < 9 г/дл; лейкоцити <3,0х109/л; абсолютне число нейтрофілів <1,5х109/л; тромбоцити <100х109/л; імунна система - реакції гіперчутливості (гарячка, озноб, нудота, висип або диспное) 3 або 4 ступеня зазвичай розвиваються під час першої інфузії або протягом 1 год після неї, можливий швидкий розвиток обструкції дихальних шляхів (бронхоспазм, стридор, хрипоту, утруднення при розмові), уртикарії і/або гіпотензії; порушення з боку очей - кон’юнктивіти; шкіра і підшкірна клітковина – часто акнеподібний висип і/або порушення зі сторони нігтів (пароніхія) - розвиваються протягом першого тижня терапії, зникають без наслідків після переривання лікування, якщо враховуються зміни в режимі дозування.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату III або IV ступеня.   
Форма випуску ЛЗ: р-н для інфузій, 2 мг/мл по 50 мл.

Торгова назва:
ІІ. Ербітукс, «Merck KGaA», Німеччина