Фармакотерапевтична група: L03AB10 - імуностимулятори, цитокіни та імуномодулятори; інтерферони.
Основна фармакотерапевтична дія: ковалентний кон'югат рекомбінантного інтерферону альфа-2b та монометоксиполіетиленгліколю. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b одержують із клону E.coli, що містить генно-інженерний плазмідний гібрид, який кодує інтерферон альфа-2b людських лейкоцитів. Дослідження in vitro і in vivo свідчать про те, що біологічна активність ПегІнтрону обумовлена інтерфероном альфа-2b. Клітинні ефекти інтерферонів обумовлені зв'язуванням зі специфічними рецепторами на поверхні клітин. Дослідження інших інтерферонів продемонстрували їх видоспецифічність. Зв'язуючись з клітинною оболонкою, інтерферон ініціює ланцюг внутрішньоклітинних реакцій, у тому числі й індукцію певних ферментів. Вважається, що цей процес, принаймні частково, опосередковує різні клітинні ефекти інтерферонів, включаючи пригнічення реплікації вірусу в інфікованих клітинах, інгібірування проліферації клітин та імуномодулюючі властивості, такі як посилення фагоцитарної активності макрофагів та специфічної цитотоксичності лімфоцитів відносно клітин-мішеней. Будь-які чи всі ці ефекти можуть опосередковувати терапевтичну активність інтерферону. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b пригнічує також реплікацію вірусу in vitro та in vivo. Хоча точний механізм противірусної дії рекомбінантного інтерферону альфа-2b невідомий, проте вважається, що препарат змінює метаболізм клітин господаря. Це призводить до пригнічення реплікації вірусу; якщо вона все-таки відбувається, то віріони, що утворяться, не здатні вийти з клітини.
Показання для застосування ЛЗ: ХГВ та ХГС у пацієнтів від 18 років при відсутності декомпенсації захворювання печінки.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при ХВВ вводять п/ш у дозі 1,0 або 1,5 мкг/кг 1 раз на тиждень, протягом принаймні від 24 до 54 тижнів; дозу підбирають з урахуванням передбачуваної ефективності та безпечності; пацієнтам, які інфіковані вірусним генотипом С або D, що важче піддаються лікуванню, може бути необхідним лікування більш високими дозами та більш тривалим курсом; при ХВС оптимальний шлях лікування – комбінована терапія з рибавірином, яка застосовується як у нелікованих пацієнтів, так і у пацієнтів, що отримували монотерапію інтерфероном альфа з позитивним ефектом (з нормалізацією АЛТ у кінці лікування), але з подальшим рецидивом.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: монотерапія: біль та запалення в місцях ін’єкцій, підвищена втомлюваність, озноб, гарячка, депресія, біль у суглобах, нудота, алопеція, м’язово-скелетний біль, роздратованість, грипоподібні симптоми, безсоння, діарея, біль у животі, астенія, фарингіт, зниження маси тіла, анорексія, відчуття тривоги, порушення концентрації уваги, запаморочення; свербіж, сухість шкіри, нездужання, пітливість, біль у правому підребер’ї, нейтропенія, лейкопенія, анемія, висип, блювання, сухість у роті, емоційна лабільність, нервозність, вірусні інфекції, неспокій, задишка, сонливість, тиреоїдні розлади, біль у грудях, диспепсія, припливи, парестезії, кашель, збудження, синусит, гіпертензія, гіперестезія, затуманення зору, сплутаність свідомості, здуття живота, зниження лібідо, еритема, біль в очах, кон'юнктивіт, апатія, гіпестезія, закладеність носа, запор, діарея, менорагія, менструальні порушення; комбінована терапія з рибавірином: тахікардія, риніт, зміни смаку; гіпотензія, непритомність, гіпертензія, порушення сльозовиділення, тремор, кровоточивість ясен, глосит, стоматит, виразковий стоматит, порушення/втрата слуху, шум у вухах, відчуття серцебиття, спрага, агресивна поведінка, грибкова інфекція, простатит, середній отит, бронхіт, респіраторні порушення, ринорея, екзема, підвищена ламкість волосся, фотореакції, лімфаденопатія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або до будь-якого інтерферону; вагітність; чоловіки, партнерка яких вагітна; аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі; захворювання печінки в стадії декомпенсації; кліренс креатиніну < 50 мл/хв, при застосуванні комбінації з рибавірином.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій (з розчинником) по 50 мкг/0,5 мл або 80 мкг/0,5 мл або 100 мкг/0,5 мл або 120 мкг/0,5 мл або 150 мкг/0,5 мл.
Торгова назва
ІІ. Пегінтрон®, Schering-Plough (Brinny) Company власна філія"Schering-Plough Corporation";"Schering-Plough Ltd."власна філія"Schering-Plough Corporation" для"Sсhering-Plough Central East AG"
Дивіться також Інсулін гларгін (Іnsulin glargine)
Фармакотерапевтична група: А10АЕ04 – протидіабетичний засіб. Інсуліни та аналоги тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: аналог інсуліну, вироблений за рекомбінантною ДНК-те ...
Фактор коагуляції крові людини VIII (Human Blood Coagulation Factor VIII)
Фармакотерапевтична група: В02ВD02 - гемостатичні препарати. Фактори згортання крові.
Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.
Показання для застосування ЛЗ: лікування і профілактика кровотеч, ...
Вазелін (Vaseline)
Фармакотерапевтична група: D02AC – препарати із пом’якшувальною та захисною дією.
Основна фармакотерапевтична дія: пом’якшувальна, захисна; очищена суміш твердих та рідких вуглеводі ...
|