Препарати коагуляційної дії

Формуляр лікарських засобів / Неонатологія. Лікарські засоби / Препарати коагуляційної дії

Синтетичний аналог вітаміну К
• Менадіон (Menadione) (також детальніше ознайомитися з цим лікарським засобом Ви можете розілу «Гематологія. Лікарські засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: гіповітаміноз вітаміну К при с-мі мальабсорбції, целіакії, порушенні функцій тонкого кишечнику, підшлункової залози, тривалій діареї, дизентерії, парентеральному харчуванні, у новонароджених, що одержують незбагачені суміші, або тих, які знаходяться виключно на грудному вигодовуванні; кровотечі при виразках шлунка та ДПК; тромбоцитопенічна пурпура; кровотечі при септичних захворюваннях; геморагічний с-м, пов’язаний з гіпопротромбінемією; кровотечі після травм і хірургічних втручань; порушення коагуляції внаслідок зниження вмісту чинників II, VII, IX, X, на фоні прийому похідних кумарину і індандіону, саліцилатів, деяких антибіотиків; геморагічна хвороба у новонароджених (профілактика і лікування), в т. ч. у новонароджених високої групи ризику – що народилися від матерів, які отримували антикоагулянти.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: препарат вводять в/м новонародженим – до 4 мг/добу, до 1 року – 2–5 мг/добу; тривалість лікування – 3–4 дні, після 4-денної перерви курс при необхідності повторюють; при хірургічних втручаннях з можливою сильною паренхіматозною кровотечею призначають протягом 2–3 днів перед операцією.

Інгібітор фібрінолізу
• Кислота амінокапронова (Aminocapronic acid) (детальніше ознайомитися з цим лікарським засобом Ви можете у розділі «Гематологія. Лікарські засоби») 
Показання для застосування ЛЗ: як кровоспинний засіб при хірургічних операціях і різних патологічних станах із підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин: операції на легенях, серці, судинах, щитоподібній, підшлунковій залозі, хворобах печінки; гіпопластичній анемії; носових, шлунково-кишкових кровотечах; для запобігання розвитку вторинної гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо або в/в; розрахунок доз ведеться відносно кислоти амінокапронової; дітям при помірному підвищенні фібринолітичної активності призначають тільки внутрішньо в дозі 0,05 г/кг; дози залежно від віку становлять до 1 року разова 0,5 г; добова 3 г.; при г. кровотечах дози становлять для дітей до 1 року - разова 1 г, добова 6 г, тривалість лікування залежить від ефективності терапії.

Антикоагулянт прямої дії
• Гепарин натрію (Heparin sodium) (детальніше ознайомитися з цим лікарським засобом Ви можете у розділі «Гематологія. Лікарські засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування тромбозу чи емболії будь-якого генезу та локалізації; лікування після стрептокіназного фібринолізу; лікування в комбінації з урокіназним лізисом; антикоагулянтна терапія під час екстракорпорального кровообігу та діалізу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: препарат вводять в/в та п/ш; в/м введення не рекомендовано через можливість виникнення гемато; дозу препарату встановлюють індивідуально, з урахуванням часу згортання крові, залежно від патологічного процесу, клінічних і лабораторних показників; перед призначенням кожної дози слід проводити коагуляційні тести; п/ш ін’єкції краще вводити у складки шкіри на передній черевній стінці; як виключення можна використовувати інші місця введення (плече, стегно); дітям віком 1 - 3 місяці гепарин вводять в/в, в дозі 800 МО на кг маси тіла на добу; у всіх випадках застосування гепарину за 1 - 3 дні до його відміни призначають непрямі антикоагулянти.

Антидоти гепарину
• Протамін (Protamin)
Показання для застосування ЛЗ: необхідність нейтралізувати дію надлишку екзогенного гепарину: при його передозуванні, після операцій із застосуванням екстракорпорального кровообігу та застосуванням гепарину, при лікуванні за допомогою апарата „штучна нирка”; деякі види геморагій, пов’язані з гепариноподібними порушеннями згортання крові.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: протамін слід застосовувати у вигляді дуже повільних в/в або в/м ін’єкцій; потрібна кількість протаміну залежить від рівня гепарину, що циркулює в крові; доза протаміну, потрібна для його нейтралізації, знижується відповідно до часу, який минув з моменту ін’єкції; коли потрібна зупинка кровотечі, спричиненої гепарином, доза препарату повинна складати 50% від останньої введеної дози гепарину (в МО); якщо гепарин був введений в/в, всю дозу протаміну (1000 ОД) слід ввести в/в повільно (протягом 2 - 5 хв); у випадку п/ш введення гепарину, меншу частину дози слід ввести повільно в/в, а більшу частину – у вигляді протаміну (5000 ОД) в/м; якщо рівень гепарину не відомий, рекомендується розпочинати введення не більше ніж з 1 мл протаміну (1000 ОД) повільно в/в; застосовують в/в струминно повільно чи крапельно з контролем згортання крові; призначають у дозі 50 мг, при необхідності введення можна повторити через 15 хв; МДД - 150 мг/год; при кровотечах добова доза становить 5 - 8 мг/кг, вводять в/в крапельно за 2 прийоми з інтервалом 6 год; максимальна тривалість курсу лікування – 3 дні; для запобігання утворенню надлишку протаміну, препарат слід призначати доти, доки не нормалізується тромбіновий час.